Слово-зброя
Не знаю, інколи, про що писати:
Про давню повість чи нову розмову,
Про мудрість нестаріючої хати,
Яка співала пісню колискову.
Далі>>>
Нове життя
Крокуючи вперед за
мир і люд,
Поборемо усіх, хто
робить шкоду,
Очистимо з
свідомості весь бруд.
Рідне слово
Якщо впав і коліна побив,
Тебе втішить дбайлива матуся,
Якщо віру і правду згубив,
На щедроти уже не надійся.
Мелодія мого серця
Як квітка у розкішному саду,
Буяє рідна українська мова.
І я тими стежками щодня йду,
І слухаю мелодію чудову.
Далі >>>
Мова
Мій скарб, мій дарунок, щаслива підкова,Одна назавжди, люба, мила, святкова,
Весела, могутня, стрімка, гомінка,
А сили бере у гірського струмка.
Далі>>>
Заговори, щоб я тебе побачив
Заговори, щоб я тебе побачив,Заспівай пісню, щоб єство відчув.
Душа твоя не має безліч значень.
В минулому немає коректур.
Далі>>>
Віра – це сила
Хто вам сказав, що
я слабка,
Що я корюся долі.
Навіть, коли
тремтить рука,
Думки мої на волі.
Далі>>>
Далі>>>
Далі>>>
Будьмо відвертими!
Вдягнувши
посмішку із фальші,
Змінивши сумний погляд на веселий,
Ми не по днях стаємо старші,
Хоча характер ще не досконалий.
Змінивши сумний погляд на веселий,
Ми не по днях стаємо старші,
Хоча характер ще не досконалий.
Моїм Бражинцям присвячується
Є у краї Полонськім
квітучім
Мальовниче погоже
село,
Бо яким би не був
дощ плакучим,
Завжди сонячне й
тепле воно.
Моїм першим випускникам присвячується
Волею долі склалося
так,
Що у житті довелось
нам зустрітись.
Може, це світлий
майбутнього знак,
Може, це виклик, та
треба змиритись.
Далі>>>
Далі>>>
Не минає безслідно
День віщує щось
нове,
Ніч дарує
незабутнє.
І допоки ми живем,
Доти створюєм
майбутнє.
Немає коментарів:
Дописати коментар