Нетрадиційні підходи до класифікації методів навчання

Нетрадиційні підходи

до класифікації методів навчання

   Поряд з уже існуючими підходами до кла­сифікації методів навчання останнім ча­сом ученими-дидактами розробляються альтернативні, нестандартні системи кла­сифікацій.

Зупинимося та ретельно розглянемо особ­ливості класифікації методів навчання, яку

запропонував А. В. Хуторський. Ця кла­сифікація методів навчання складається з трьох видів груп методів:

•     евристичні методи;               

•     методи продуктивного навчання;

•     системи занять, що утворені шляхом трансформації методів навчання до рів­ня форм навчання.

  Розгляньмо характеристики окремих груп методів і прийомів навчання, які сприя­ють особистісно орієнтованому творчо­му навчанню та їх систем за даною класи­фікацією.

  Характерними ознаками груп таких мето­дів та прийомів навчання є:

•     навчання в ситуаціях, максимально на­ближених до реальних;

•     навчання не як повідомлення знань, а як навчання практичного викори­стання цих знань;

•     навчання в емоційно насиченому про­сторі.

  Методи навчання, які пропонується роз­глянути, базуються на експериментально встановлених фактах: у пам'яті людини залишається до 90 % інформації, яку вона здо­буває сама; до 50 % того, що вона бачить, і лише 10 % того, що вона чує.

  Евристичні методи навчання

  Під евристичним методом частіше за все ро­зуміють варіант словесного методу навчан­ня. Останні дослідження вчених-дидактів показали, що цей метод, виведений на рі­вень методологічного принципу, може ви­ступити основою нового типу навчання — евристичного.

  У «Великій дидактиці» Я. А. Коменський закликав учителів навчати своїх учнів так, «щоб вони самі досліджували і пізнавали предмети, а не тільки пам'ятали чужі спо­стереження та пояснення».

  В. І. Андрєєв називає евристичні методи основою навчально-творчої діяльності. «Ев­ристичні методи — це система евристичних правил діяльності педагога (методи викла­дання) і діяльності учня (методи учіння), розроблених з урахуванням закономірно­стей та принципів педагогічного управлін­ня і самоуправління з метою розвитку інтуїтивних процедур діяльності учнів щодо вирішення творчих завдань» .

  До основних функціональних характери­стик евристичних методів відносять:

•  функцію «наведення» на правильні рі­шення;

•      функцію «скорочення» варіантів за умови великої кількості можливих шляхів вирішення того чи іншого завдання.

   Евристичні методи такого роду традиційно називають евристиками та з успіхом використовують для вирішення різноманітних методичних завдань.

  Чим більше невизначених, загальних та нетрадиційних за способами вирішень потребують завдання, тим більш евристичним є їх потенціал. На відміну від евристичних запитань неевристичні використовують поняття «відкрите запитання», тобто запитання без визначеного напрямку пошуку відповіді, коли учневі відкриті різноманітні шляхи та засоби його вирішення.

  У таких випадках виникає можливість алгоритмізації дій та приписів для учнів щодо виконання ними різних видів діяльності:

•         дослідження об’єктів;

•         конструювання правил та закономірностей;

•         проведення наочних демонстрацій;

•         постановка цілей;

•         здійснення рефлексій;

•  реалізація інших видів творчих робіт.

  Треба звернути особливу увагу на той факт, то застосування алгоритмів і правил не є ознакою продуктивного або репродуктив­ного навчання, що в дидактиці безпосеред­ню визначається специфікою і результатом діяльності, яку задає алгоритм.

  Особливістю евристичних методів і при­йомів навчання є розширення для кож­ного учня простору «незнань», що містить у собі як можливість доведення учня до ста­тусу пасивного спостерігача, так і до ви­никнення в нього (у більшості випадків) бажання творити.

  Для надання допомоги учню у виявленні та усвідомленні своїх «прихованих знань», за­нурення його в простір актуального освіт­нього прирощування можна використову­вати такі способи:

1) вирішення учнями реальних проблем науки або іншої галузі діяльності, яка складає основу навчального курсу, що вивчається;

2) створення учнями власних творінь, ви­робів у всіх освітніх галузях — словес­них, фізико-математичних, природни­чих та інших жанрах;

3) організація вчителем разом з учнями освітньої діяльності, що будується на евристичних методах та технологіях.

Синтез евристичної основи та змісту навчальних курсів дозволяє знайти підходи як до одночасного вирішення традиційних освітніх завдань, так і до розвитку творчого потенціалу учнів.

  Чим більше невизначених, загальних та нетрадиційних за способами вирішень потребують завдання, тим більш евристичним є їх потенціал.

    Методи продуктивного навчання

Навчання, що ґрунтується на продуктивній орієнтації освіти, спирається на такі види освітньої діяльності, які дозволяють учням:

1)    пізнавати навколишній світ (когнітивні методи);

2)    створювати при цьому освітню продукцію (креативні методи);

3)    організувати освітній процес (оргдіяльнісні методи).

Розглянуті нами види освітньої діяльності дають можливість вибрати підґрунтя для класифікації відповідних методів продуктивного навчання.